Alburnoides bipunctatus (Bloch, 1782)

Бистрянка (лат. Alburnoides bipunctatus (Bloch, 1782)) — риба сімейства коропових (Cyprinidae). Свою назву, мабуть, отримала за те, що постійно знаходиться в русі на ділянках з швидкою течією.

Розповсюдження. Поширена дуже широко, ареал виду простягається від Франції до Уралу на півночі і на півдні уздовж північногоберега Середземного моря, уздовж північного узбережжя Малої Азії до верхів'їв Тигра і Єфрата і водойм Середньої Азії. Підвид європейська бистрянка найбільш поширена в Західній Європі: на північ від Альп, від Франції на сході до Дунаю і річок Балтійського басейну на заході (в Росії - Калінінградська обл. та Псковсько-Чудському водоймищі) Російська Бистрянка мешкає в басейнах Дністра, Південного Бугу, річок Приазов'я, Дону, Кубані та Волги . Відсутня бистрянка на Британських о-вах, на південь від Піренеїв і Альп і на Скандинавському п-ові. В Україні вона зустрічається в басейнах усіх річок. Переважно водиться в гірських річках , менше у рівнинних річках. Водиться також у руслових водосховищах, наприклад в Бахчисарайському і Альмінському (Крим).

Будова. Дрібна рибка, досягає довжини 10-12 см, максимум - 15 см. Росте повільно, при довжині 5-8 см. має масу 4-9 г., звичайні розміри тіла 8-9 см.. Тривалість життя не більше 5-6 років. Тіло високе, голова маленька, рот кінцевий, але рило дещо над нижньою щелепою. Луска срібляста, дрібна. У бічній лінії 44-54 луски. Отвори бічної лінії зверху і знизу облямовані чорними цятками, тому уздовж бічної лінії тягнеться пунктирна подвійна смужка. Вище бічної лінії іноді є декілька рядів темних цяток. Широка темна смуга тягнеться від верхнього краю зябрової кришки до основи хвостового плавця. За черевними плавниками кіль, не покритий лускою. Спинний плавник оливково-зеленого кольору, решта сіруваті. Забарвлення сріблясте, як у уклейки Alburnus alburnus. У спинному плавці 2-3 нерозгалужених та 7-9 розгалужених променів, в анальному 3 нерозгалужених і 11 - 17 розгалужених променів. Глоткові зуби дворядні, 2.5-5.2 або 2.5-4.2. Хребців 41-44 (Берг, 1949; Євланов та ін, 1998).

Спосіб життя. До цього часу спосіб життя вивчений мало. Зазвичай бистрянка водиться переважно в річках, а також у руслових водосховищах на швидкій течії. Тримаються рибка зграйками, в літній час при тихій сонячній погоді плаває біля самої поверхні води, харчується зоопланктоном, нитчастими водоростями, підхоплює різні часточки, що пливуть по воді, а також повітряними комахами в період їх льоту над водою. Зграї бистрянки часто змішуються із зграйками уклей. На найшвидших ділянках річки присутні лише бистрянки. Нею харчуються хижі риби - жерех, щука, судак. Наприклад, у харчовому раціоні дунайського лосося в річці Черемош бистрянка становила понад 12%. Взимку бистрянка скупчується в спокійних заводях, затоках, в місцях впадання в них джерел і струмків. Міграцій не відмічено.

Розмноження. Короткоциклова рибка, дозріває вже на другому-третьому році життя коли досягає (наприклад, в річках Закарпаття) довжини 8-10 см і ваги близько 10г. Бистрянка відкладає ікру окремими порціями на кам’янисто-галькових перекатах протягом кінця травня – початку червня. Ікра дуже дрібна, вимітається декількома порціями і приклеюється до каміння. У верхній течії Дністра в самок довжиною 7-10 см налічували від 715 до 1350 ікринок.

Значення. Промислового значення немає, так як є маленькою та нечисленною рибкою. Є вимираючим видом. Причини зниження чисельності гідробудівництво і забруднення водойм. Спеціальних заходів охорони не розроблено.