Lota lota (Linnaeus, 1758)

Минь (Lota lota) — єдина прісновода риба родини минєвих (Lotidae), що раніше класифікувалася до тріскових (Gadidae).

Розповсюдження. Поширена в річках Європи, Сибіру, Північної Америки.

Будова та спосіб життя. Забарвлення тіла миня досить різнобарвне - жовтувато-сіре, з невеличкими плямами, іноді може бути і темно-сірим в цятку, зазвичай такий колір минь має в торф'яних водах коричневого кольору і у молодих особин. Найчастіше зустрічаются особини з буро-зеленуватою спиною із світлими плямами. Черево біло-сіре. По всьому тілу розкидані світло-коричневі плями. Є вони і на плавниках. Молодь миня забарвлена в темний, майже чорний колір. Минь має два спинні плавники і невеликий вусик на підборідді. Тіло миня подовгувасте, спочатку циліндрове, а у міру зближення до хвоста усе більш сплющуєтся з боків. Голова не велика. Рот середній із заокругленими щелепами, на яких розташовані дрібні, густі зуби. Є два спинні плавники, інколи спинний і анальний плавники можуть тісно прилягати один до одного. Перед ніздрями знаходяться маленькі вусики. Є вусик і на нижній щелепі. Луска досить дрібна, укрита значним шаром слизу.

На території України мешкає в басейнах всіх крупних річок. На південних ділянках річок він вкрай малочисельний, а в північних частинах - його досить багато. Минь любить чисту, холодну та збагачену киснем воду. Найкращим середовищем існування для миня є місця із слабкою течією або взагалі без течії. Часто зустрічається минь в озерах, де є багато джерел.

В день минь ховається в ямах або в корчах під пологими берегами. Уникаючи замулених ділянок, все життя тримається біля дна і на поверхню не піднімається. Найбільш вдалий лов — при перших заморозках від заходу до світанку. Найбільш активний в нічний час, або в холодній воді. При прогріванні води вище 15 °С перестає харчуватися і ціпеніє. Максимально активність миня при температурі води від 0,5 до 6 °С.

Харчується рибою (піскарі, йоржі), жабами, дрібними безхребетними, личинками комах, черв'яками, ікрою риб, що нереститься ранньою весною. Може поїдати залишки тварин, що розкладаються. Полює лише в темний час. На свою жертву минь робить кидок з короткої відстані, обережно до неї підкравшись. При цьому минь орієнтується в основному органами смаку і нюху, які дозволяють йому визначити місце знаходження їжі. Вибрати конкретну жертву допомагає йому орган бічної лінії. До того ж минь володіє хорошим слухом.

Розмноження. Нереститься в середині зими. Для нересту статевозрілі особини піднімаються вгору за течією. Нерестяться під льодом на піщаних мілководдях з швидкою течією. Розвиток ікри триває до весняної повені. При розливах личинки миня потрапляють в озера. Минь за сприятливих умов досягає довжини 100 см і живої маси 20 кг. Але розмір варіює від 0,3 і аж до 2 м. Вага може досягати 30 кг. Проте в річках північних регіонів трапляються особини не більше 2—3 кг, а в центральній частині такі, що неперевищують 1 кг.

Значення. На більшій частині території України "Правилами любительського і спортивного рибальства" у внутрішніх її водоймищах - ловля миня заборонена.