Lucioperca volgensis (Gmelin, 1789)

Волзький судак, берш (лат. Sander volgensis, Stizostedion volgensis, Lucioperca volgensis) - вид риб сімейства окуневих, роду судаки.

Розповсюдження. Зустрічається в річках Каспійського, Азовського і Чорного морів. У басейні Чорного моря є на Дону (до верхів'їв), Дніпрі (від гирла до Кременчука), Бузі (рідкісний), Дністрі, дельті Дунаю і Тисі. Активно заселяє водосховища, де досягає високої чисельності, краще росте і має довгий життєвий цикл.

Будова. Від судака берш легко відрізняється за наступними ознаками: голова коротша і вища, ніж у судака, рило у нього помітно коротше і ширше, лоб вузький (менше діаметра ока), очі порівняно великі, всі зуби майже однакової величини (ікла на нижній щелепі відсутні), верхня щелепа доходить лише до середини вертикалі очей, щоки не голі, а вкриті лускою, луска взагалі крупна (70-75 рядів луски, у судака 80-90). Забарвлення як у судака, але світліше і число поперечних смуг на тілі менше (7-9), але вони у нього виразніші і мають більш правильну форму. Спинні плавники стикаються, вони вищі, ніж у інших видів; другий спинний плавець довше першого. Анальний короткий. На спині між головою і першим спинним плавником відсутній характерний для судака горб. Розміри берша невеликі: він досягає довжини 45 см і ваги 1,2-1,4 кг.

Спосіб життя. Живе тільки в прісній воді, в море не виходить, веде придонний спосіб життя.

Харчування у берша змішане: молодь довжиною 1,6-2,5 см харчується планктоном (циклопи, діаптомуси, дафнії, моіни), у особин 2,5-4,0 см завдовжки, планктон замінюється на лялечки хірономід та личинки бабок. Берш довжиною більше 4 см починає споживати і нектобентичних ракоподібних (мізид, гаммарид), річкових раків і дрібних риб (піскарі, щипівку, бичка-пісочника, молодь окуневих риб). Дорослий берш харчується в основному молоддю риб, серед якої перше місце займає молодь окуня. Берш не здатний захоплювати (через відсутність ікл) і заковтувати (вузьке горло) крупну здобич. Розмір жертви цієї риби коливаються від 0,5 до 7,5 см. Берш інтенсивно відгодовується навесні перезимували годовікамі і восени підростаючою молоддю риб, влітку інтенсивність живлення знижується. Концентрується в місцях скупчення корми: молодь - ближче до берега, дорослі - у відкритій глибокій частині русла річки, озер і водосховищ; взимку - в глибоких придонних шарах води.  Більш активний у вечірні та ранкові години.

Мешкає там де і судак: любить місця з перекатами, різкою різницею глибин, зворотною течією біля берегових уступів, вирів і повсюдно утворює в таких місцях змішані зграї. Берш більше любить теплу воду, тому на півдні України його чисельність більша, ніж у північних областях. За розмірами менший за інших судаків, досягає не більше 45 см довжини і ваги 1,2-1,4 кг. У річках живе до 6-8 років. У водосховищах до 12 років і сягає 60 см довжини та маси більше 2 кг. Зростає берш набагато повільніше, ніж судак. У водосховищах зростання інтенсивніше, ніж у цьому ж районі в річкових умовах.

Розмноження. Дозріває берш на 3-4-му році життя при довжині 20-30 см. На нерест підходить в мілководні місця з піщаними косами, де будує гнізда на глибинах до 2 м, в які відкладає ікру на обмиті кореневища рослин. Гнізда берша часто розташовуються поблизу від гнізд судака або з кладками окуня. Самець охороняє ікру. Нерест починається в квітні-травні при температурі води 10-22 градусів і триває протягом місяця (дві порції ікри). Ікра жовтого кольору, дрібна, 0,75-0,84 мм у діаметрі в першій порції і 0,52-0,65 мм - у другій. Плодючість становить 60-300 тис. ікринок. Інкубаційний період триває 4-5 діб. Довжина личинок при вилуплюванні  4,5-5,0 мм, перехід до зовнішнього харчування у віці 7 діб при довжині 5-6 мм. Перша їжа коловертки, діатомові водорості і зоопланктон.

Значення. Цінний промисловий вид. В останні роки улови берша повсюдно впали у зв'язку із забрудненням води і осушенням нерестовищ навесні через коливання рівня при зарегулюванні стоку. Основні домінуючі фактори - інтенсивний вилов і забруднення води. Необхідно обмежити сітково-промисловий лов риби в місцях де найчастіше зустрічається берш.

Вид Берш занесений у міжнародну Червону Книгу.