Abramis sapa (Pallas, 1814)

Білоочка, клепець (лат. Abramis sapa) — риба сімейства короповх.

Розповсюдження. Зустрічається у басейнах Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Дону, Кубані, Волги та Уралу. Представлена житловою та напівпрохідною формами.

Будова. Висота тіла складає біля третини його довжини. Нижня лопать хвостового плавця довше верхньої. Рило товсте, тупе, горбате. Рот напівнижній. Очі великі(до 30% від довжини голови), райдуга сріблясто-біла, звідси назва риби. Луска відносно крупна. В бічній лінії 48-52 (іноді до 54)лусочок. Зяброві тичинки довгі, густі, кількість становить 18 - 23. Глоткові зуби однорядні, по 5 з кожного боку. Анальний плавець дуже довгий, спинний короткий. Забарвлення сріблясте, непарні плавці з темними краями. Досягає 39 см. довжини та 1 кг ваги. Відрізняється від ляща більш валькуватим та витягнутим в довжину тілом, більш довгим анальним плавником (35-42 розгалужених променів), від синця більш великої лускою і великим розміром очей.

Спосіб життя. Типово річкова риба. Дорослі особини тримаються біля дна на глибоких ділянок річки та течії, молодь деякий час тримається на неглибоких місцях неподалік  колишніх нерестовищ. Живуть білоочки невеликими зграями. Восени сходять вниз по течії до глибоких ям, навесні підіймаються вверх на нерест. Білоочка утворює дві форми: житлову і напівпрохідну, але на відміну від ляща більше прив'язана до прісної води і частіше зустрічається в річках.

Темп росту у білоочки середній: у перші роки життя прирости довжини найвищі (близько 5 см. на рік), але вже з 5-го року життя вони знижуються, хоча приріст маси при цьому збільшуються. У 3-річному віці білоочка важить близько 65 г., у 4-річному - 150 г., в 5-річному вже більше 250 г.. Живе ця риба 15 років.

Годується різними водяними організмами. Личинки і молодь інтенсивно споживають дрібний зоопланктон(коловерток, дрібних ракоподібних), вільно плаває у водній товщі; в міру зростання їх раціон доповнюється донними безхребетними, такими, як личинки комарів, хірономід та інших комах; в більш старшому віці білоочка поїдає дрібних двостулкових молюсків, Донних рачків-бокоплавів, водяних осликів. Здобуваючи свій корм в придонних шарах, білоочка разом з ним часто заковтує багато піску, іноді з домішками мулу і детриту. У всі періоди життя інтенсивність живлення у неї залишається в цілому невисокою.

Розмноження. Статевої зрілості досягає у віці 4 – 5 років при розмірах 18-22 см. та вазі 100-200 г.. Самці досягають статевої зрілості на рік раніше за самиць. Плодючість самиць залежить від розмірів та становить в середньому 30 – 80 ікринок на грам ваги тіла. Нерест відбувається одночасно в другій половині квітня при температурі води 10 – 12°С на перекатах з кам’янистим ґрунтом. Ікра донна,більша ніж у ляща (діаметр ікринок близько 1,7 мм). Кількість її у самок різних вікових груп коливається в широких межах: наприклад, у рибин з Дніпра завдовжки 20 см. і масою близько 150 г. абсолютна плодючість коливалася від 8 до 12,2 тисяч ікринок, у особин завдовжки 27 см. і масою близько 500 г. - від 18,5 до 20,9 тисяч, відносна плодючість приблизно 30-80 ікринок на грам маси тіла. Личинки, що з’являються, не реагують на світло та деякий час залишаються лежати на дні.

Значення. Промислове значення невелике, внаслідок нечисленності виду та обмеженості розповсюдження. Представляє деякий інтерес для рибалок-аматорів. М'ясо має загалом непогані смакові якості, але гірші, ніж м'ясо ляща, та швидко псується. Найчастіше білоочку споживають у в’яленому вигляді.