Rhodeus amarus (Blosh, 1782)

Гірчак європейський (лат. Rhodeus amarus) - невелика (довжина тіла до 10 см.) прісноводна риба роду гірчаків (Rhodeus) із сімейства коропових (Cyprinidae).

Розповсюдження. Гірчак європейський є підвидом  гірчака звичайного, який мешкає в басейні річки Амур, Південному Примор'ї і на Сахаліні. У Європі ж підвид гірчака звичайного - Rhodeus sericeus amarus, він же Rhodeus amarus, поширений на території колишнього СРСР в басейнах Чорного і Каспійського морів, також є у Франції та Німеччині.

Будова. Гірчак рибка з високим, стислим з боків тілом, великої лускою і дуже короткою бічною лінією, пори якої закінчуються в межах першого десятка лусок (4-10); спинний плавець подовжений.

Спосіб життя. Гірчак звичайний водиться у водоймах зі стоячою водою або повільною течією. Харчується, в основному, рослинною їжею: жабуринням, водоростями (діатомеями), від яких, ймовірно, його м'ясо і отримало гіркуватий смак. Мабуть, цей смак і дав рибі ім'я «гірчак».

Розмноження. Гірчак здатний до розмноження на другому році життя, при довжині тіла 3-4 см. Ікру гірчак відкладає дуже своєрідно. До часу нересту у самок виростає досить довгий яйцеклад, і з його допомогою вони відкладають ікру в всередину раковини живих двостулкових молюсків - перлівниця (Unio) і беззубок (Anodonta). Самці до цього часу фарбуються більш яскраво. Луска набуває рожево-перламутровий відтінок, на голові у них з'являються невеликі епітеліальні горбки, колір плавників стає більш насиченим. Плодючість у звичайного гірчак невелика, 220-280 ікринок. Нерест порційний, до 5 ікринок за один раз. Ікринки розвиваються під захистом міцних стулок молюска.

Значення. Гірчак - рибка рухома, красива, весела, легко уживається в холодно-водних акваріумах і служить одним з кращих його прикрас. Промислового значення не має. Використовується також в рибальстві як живець для лову хижака (щуки, окуня та ін.)