Leuciscus idus (Linnaeus, 1758)

Язь (Leuciscus idus) — риба родини коропових

Розповсюдження. Розповсюджений у річках, озерах, водосховищах Європи та Азії, окрім Середньої Азії, Кавказу, Криму, в Сибірі зустрічається до річки Колима. В басейні Аральського моря представлений підвидом туркестанським язем (L. idus oxianus). На Україні живе у всіх рівнинних річках. У гірських річках він мешкає лише в їх нижніх ділянках.

Будова та спосіб життя. Досить крупна риба, може досягати у довжину до 70 см, вага до 3 кг, іноді до 8 кг. Тіло та голова товсті, луска відносно дрібна. Рот кінцевий, маленький. Спина темна, боки сріблясті, грудні, черевні та анальні плавці червоні, спинний та хвостовий — сірого кольору. Обідок ока зеленувато-жовтий з темною плямою в його верхній частині. Молоді особини дещо світліші за дорослих,  дуже схожі на плітку, але відрізняється від неї тим, що мають  дрібнішу луску та інше забарвлення райдуги ока. Яскравість забарвлення міняється з віком. В період нересту розфарбовування язя стає ще яскравішим, тіло набуває металевий блиск, а голова і зяброві кришки - золотисте забарвлення. Самиці забарвлені менш яскраво за самців.

В річках язь тримається на плесах з помірною течією на середніх глибинах. У водосховищах — у гирлах річок та мілководних заливах з підводною рослинністю.Язь – зграйна риба, але крупні риби ведуть поодинокий спосіб життя, збираються в зграї тільки взимку. Молодь тримається в прибережній зоні, серед рослинності, а дорослі на глибоких місцях. Взимку язь відходить на глибину і проводить там довгу зиму, при тому зберігає активність. Весною, ще під льодом, починає збиратися в зграї та підходить до берегів.

Язь - це всеїдна риба. Зазвичай живиться різноманітними безхребетними та водною рослинністю. Основним кормом язя є личинки ручейників, поденок, веснянок, хірономід, молюски, водорості, вища рослинність і черв'яки. Дорослі особини іноді також живляться молоддю риб та дрібними земноводними. У різну пору року склад їжі язя неоднаковий. Весною частіше зустрічається тваринна їжа, в літньо-осінній період - рослинна. Харчовими конкурентами язя є плітка, окунь і ялець.

Розмноження. Статевої зрілості риби досягають на 3 — 5 році життя. Нерест відбувається у квітні, відразу після щуки, одночасно з окунем і трохи раніше за плітку при температурі води від 5 до 13°С на протязі одного — двох тижнів. Ікру відкладають в один прийом на торішню  підводну рослинність на глибині 0,5-0,7 м. У нерестовій зграї самців приблизно удвічі більше, ніж самиць. Кількість ікринок, що відкладаються самками неоднакова та залежить від віку та розмірів особини, але в цілому самиці дуже плодючі (до 130 тисяч ікринок). Личинки, що з'являються, деякий час залишаються прикріпленими до рослин. Після нересту язь скочується до місць постійного перебування і посилено відгодовується.

Значення. Риба має гарні смакові якості, є об’єктом промислу. Також виведена свійська порода язя — орфа (золотий язь), що вирощується у ставках та фонтанах як декоративна риба

Орфа